Чтение онлайн

Перша посилка заповнена частотою f1, тривалсть становить 135 мс. Третя, тринадцята двадцять третя посилки також заповнен частотою f1, хня тривалсть становить 67,5 мс.

нш посилки заповнен частотами f 2: f5, хня тривалсть становить 42,2 мс. Перод проходження посилок, заповнених частотою f1, не залишаться постйним, прийом декодування нформац виконуться при мпульснй (стартостопнй) систем синхронзац.

2.6. Робота за структурною схемою

Команди, як формуються обчислювальним комплексом пункту наведення, випромнюються в простр у вигляд модульованих високочас-тотних сигналв. Ц сигнали приймаються бортовою апаратурою Э502-20. Функцональна схема апаратури

Э502-20 приведена на рис. 6.

Високочастотн сигнали, прийнят бортовою антеною, надходять на вхд радоприймального пристрою "Бекас-Р", який забезпечу прийом сигналв в режимах V. В радоприймальному пристро "Бекас-Р" сигнали проходять первинну обробку: пдсилюються, перетворяться по частот, селектуються детектуються. В режим використовуться частотний детектор, в режим V - амплтудний. В блоц 3 радоприймального пристрою набираються запам'ятовуються частоти настроювання для кожного з 40 каналв (в режим V -20 каналв), призначених для ведення оперативного зв'язку в польот.

Сигнали з виходв частотного або амплтудного детекторв радоприймального пристрою надходять до блоку Э502-26А. У цьому блоц виробляться вторинна обробка сигналв: псля детекторна частотна фльтраця декодування (витягнення передано нформац), а також

перетворення його в стандартну цифрову форму. Для виконання цих операцй у склад блоку два дешифратори для роботи в режимах V перетворювач у стандартну цифрову форму. Командна нформаця видаться з блоку Э502-26А у вигляд стандартного цифрового трьохрвневого коду надходить споживачам.

Блок Э502-26А забезпечу прийом команд на одному з 12 шифрв в режим або на одному з 3 шифрв в режим V.

Прийом команд взамод супроводжуться звуковим сигналом, який формуться цим блоком, що прослуховуться в головних телефонах.

В блоц Э502-26А збергаються також радоданн (номер хвил, розносу шифру), встановлен вручну або прийнят з пункту наведення по командах взамод.

Для забезпечення режиму " Вбудований контроль" в блоц два шифратори, що формують сигнали режимв V з тестовим набором команд.

Блок Э502-27А забезпечу оперативне управлння апаратурою: дозволя встановлювати радоданн як вручну, так напвавтоматично; забезпечу ндикацю радоданих, на яких працю апаратура, ндикацю прийому команд взамод; ввмкнення режиму "Вбудований контроль" ндикацю результатв контролю.

Крм цифрового виходу, апаратура ма аналоговий вихд команди "Курс заданий" з блоку зв'язку Э502-32. Цифровий код команди "Курс заданий", отриманий з блоку Э502-26А, перетворються в два синусодаль-них сигнали частоти 400 Гц, амплтуда одного з яких пропорцйна синусу, а другого - косинусу поточного значення команди.

ВИСНОВКИ :

1. Апаратура Э502-20 призначена для прийому на борту лтака - винищувача команд наведення, координатно пдтримки, тактично обстановки взамод, переданих з пункту наведення. До складу командно радолн управлння Э502-20 входять: блоки Э502-26А, Э502-27А, Э502-32.

2. Апаратура Э502-20 призначена для прийому команд в режимах

V.

3. Весь об"м нформац , переданий одному лтаку, упакований в один цикл. Цикл режиму мстить 40, 80 або 120 посилок (цикли виду А, Б або В вдповдно ). Цикли режиму призначен для прийому декодування при нерцйнй систем циклово синхронзац, тому перод проходження синхронзуючих посилок завжди постйний.. Друга посилка циклу режиму V несе код адреси.

4. Високочастотн сигнали, прийнят бортовою антеною, надходять на вхд радоприймального пристрою "Бекас-Р", який забезпечу прийом сигналв в режимах V.

~1 КГц Звуков

сигнали

Вхд РПП "Бекас-Р"

Цифровий

ВЧ-сигналу вихд

Блок

Блоки

АМ,ЧМ 1 2 Э502-26А

Блок 3

400

Гц sin

Блок

Блок

cos

Э502-27А Э502-32

Аналоговий

вихд по

Рис.6 Структурна схема Э502-20 каналу

Заключення: Перспективи розвитку авацйних радоелектронних систем управлння.

Аналз стану авац за останн десятилття свдчить про бурхливий розвиток систем радоуправлння лтаками ракетами. У загальному випадку вдосконалення систем радоуправлння здйснюватиметься за рахунок полпшення показникв ефективност всх х складових частин (ОС, УС, ОУ). Нижче стисло зупинимося на передбачуваних напрямах розвитку систем радоуправлння лтаками ракетами рзних типв.

Найбльш стотних полпшень систем радоуправлння винищувачв слд чекати в результат вдосконалення лтакв як об'ктв управлння ОС, забезпечуючи функцонування систем радоуправлння на етапах дальнього я ближнього наведення, а також застосування збро. Поза сумнвом, слд чекати подальшого полпшення показникв ракет повтря-повтря повтря-поверхня.

Проведений аналз стану перспектив розвитку винищувачв да можливсть стверджувати, що будуть зроблен подальш зусилля по розробц засобв прийомв зниження х помтност радолокац, що збергають свою ефективнсть в значно бльшому дапазон частот напрямв опромнювання. Крм того, подальший розвиток одержить розробка спецальних органв управлння двигуном аеродинамчними властивостями лтака, що забезпечують його надманеврнность . Важливсть цього напряму обумовлена значним розширенням тактичних можливостей винищувача за рахунок скорочення часу його виходу в зону застосування збро стотного збльшення розмрв, бльшй можливост отримання позицйно переваги в бою значному утрудненню х супроводу оптоелектронним системами, радолокац стеження протиборчо сторони. Найбльш врогдним можна вважати наступн напрями вдосконалення ОС РЭССН, направлен на пдвищення х бойово ефективност, економчност розробки, експлуатац бойового застосування, а також на розширення нформацйних можливостей БРЛС (РГС), у тому числ за рахунок використання нових нформацйних технологй.

Пдвищення бойово ефективност зумовлю ряд принципових ршень, до яких, перш за все, вдносяться: необхднсть розробки комплексу диних взамозв'язаних алгоритмв управлння тракторю польоту, режимами роботи БРЛС, ОЭС, засобв РЭП зброю; виршення протирч мж можливостями лтака можливостями взирних систем льотчика; забезпечення ефективного функцонування в складнй помехово обстановц.

Розробка диних алгоритмв керування лтаком, устаткуванням зброю ма два аспекти. З одного боку ц алгоритми повинн пдвищити ступнь адаптац багатофункцонального лтака, як бойового комплексу, до швидкозмнювально обстановки як при атац цлей, так захисту вд засобв поразки. З ншого боку вони повинн стотно спростити льотчику процедури ухвалення адекватних ршень керування лтаком, що дозволяють понизити кльксть його помилкових дй вдповдно пдвищити ефективнсть бойового

застосування МФС.

Високий рвень помилкових ршень льотчика обумовлений цлим рядом причин, серед яких можна видлити: нформацйно-психологчн перевантаження; дефцит часу на ухвалення ршення; виконання маневрв на меж фзичних можливостей з короткочасною втратою адекватност реакц.

нформацйно-психологчн перевантаження обумовлен великим об'мом нформац, що переробляться в умовах дефциту часу, величезною вдповдальнстю за наслдки ухвалюваних ршень. Звдси слду необхднсть розробки нтелектуальних систем, що полегшують льотчику ухвалення ршень в будь-якй обстановц.