Книги из серии "Компас: Подорожі. Пригоди. Фантастика"

Насилу розплющив очі. Зиркнув на хронометр. Минуло тільки тридцять секунд. Глянув ще раз. Від подиву на лобі рясно виступив піт… Стрілка рухалась у зворотному напрямку. “Не може бути! Марю!” Спробував підвестись і… легко пішов тією ж дорогою, якою поспішав кілька хвилин тому. Стрілка хронометра так…

— Якого божевільного? — дивується капітан. — Ну, цього, який тільки-но з’явився на кораблі… — Новий пасажир, чи що? Жінка мовчки кивнула головою, показуючи всім своїм виглядом, що говорити вона більше не в змозі. Однак тут же довірливо схиляється до капітана. — Адже ви знаєте, в сорок третьому летять…

image l:href="#doc2fb_image_03000003.png" > — Ні… Просто вони не вічні… Останні роки про тебе часто згадували… Чому ви не повернулись, Дорію? Ми всі думали, що з вами щось трапилось. Особливо після того, як повернувся Алек. Ти ж пам’ятаєш, як він усіх запевняв, що залишиться в середньовіччі назавжди,…

— Ми можемо послати запит на вашу планету, — стримано запропонував директор, і в його голосі я вчув глузування. — Запит! — з відчаєм скрикнув я — До моєї зоряної системи він ітиме тридцять років! — Заспокойтесь, — офіційним тоном промовив директор. — Найближчим часом ми включимо тему “нуль-перетворювач”…

У невеличкій повісті «Тутті» вигадку від реальності відділяє дуже тонка грань, хоча на перший погляд що може бути неймовірнішим від другого народження єгипетського хлопчика? Але ж справді 1976 року виділено носія спадковості — молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти — з мумії хлопчика, знайденої в одній…

Ми відчули до нього неприязнь. Адже хіба може директор наказувати, як нам його величати. Це ми вирішували самі і ні для кого не робили винятків. Так було й тепер. Ми назвали його Тор-1, підкреслюючи, що він у нас довго не затримається. Люду, що прийшла просити відпустку за власний рахунок, директор…

Прозвучала музична фраза з Лисенкової баркароли. Андрій Степанович перевів погляд на інформаційне табло, де спалахнули слова: “Саврюк — директор Інституту космічної орієнтації”. “Ну, звичайно ж, як і домовились, на десяту. Саврюк завжди точний”, — відзначив подумки Яремчук з помітним хвилюванням: Саврюк…

У неї самої вже зовсім доросла донька-студентка, Яна, така схожа на свою бабусю… Та ні, просто неможливо прикласти це слово до Ольжиної матері. Вона назавжди зосталася молодою. Ольга тепер старша від неї. Мамо, пісне моя, мій смутку…! Цього літа вона вперше приїхала до пам’ятника сама. Чоловік у далекому…

Соммер закашлявся. — Хел, на тебе вчинили напад. Тебе вбили, Хел. Ми ще не знаємо, хто цей злочинець, зараз ведеться інтенсивне слідство, але то вторинна справа. Основне полягає в тому, що доктору Стайнеру вдалося врятувати твій мозок, зберегти тебе як особистість. Ми дали тобі нове тіло, власне, не…

Учитель обвів поглядом дітей і запитав: — Як ви гадаєте, з чого почав свою діяльність робот, який мав мозок Одержимого? — Він поставив дослід, — одночасно відповіли Нетерпляча дівчинка і Упертий хлопчик. — Так, той самий дослід, що коштував йому життя, — підтвердив Учитель. — Тепер він уже не боявся…

* * * Над поверженою, зганьбленою планетою вставав зоряний міраж. Ніби кадр за кадром, пропливали фантастичні картини мертвих міст, спаленої землі. Цивілізація, що знищила сама себе. Моторошно й потворно! Вмить зникають звичні поняття і образи, змінюючись двовимірним світом видінь, похмурого трагізму…

Дим хистким стовпом підвівся над оазою, а внизу гоготіло полум’я. Ледве встигли вихопити мертвого юнака — пошматована його сорочка затлілася. Обережно поклали біля джерела, навіщось змочували холодною водою скроні, хоч кожен бачив почавлені груди і смертельну поволоку в очах. Лікар, певне, для годиться,…

Господар швиденько налив високу пузату чарку. Біл сполоснув трунком рота, як дехто полоще кавою, і відчув на зубах дрібний пісок. Тоді ковтнув усе те і вдоволено відітхнув. Трунок був міцний, аж обпік горло. Біл любив усе міцне. — Ще одну, господарю, в Міссурі така горілка рідко трапляється. Кремезний…

Після того, як перлини було вибрано, найбільші черепашки переносили на “Медузу”. Зуріта був ощадливим: черепашки він продавав на фабрику, де з них виробляли ґудзики і запонки. Бальтазар спав. Незабаром випала із ослаблих пальців і сигара. Голова схилилася на груди. Та ось до його свідомості дійшов…

— Чергова фантазія, мій дорогий друже, — розвів руками Шатров. — Де ти бачив таких авторів, які б приховували щось від свого читача? Навпаки. Хизуючись своїм всезнайством, автор намагається викласти читачеві все, що знає, і навіть те, чого й не знає. — От, от… — перебив його Станіслав. — Саме натяки…

Вандалізм у ставленні до світу прекрасного дожив і до наших днів. Ось кілька прикладів. Найвидатніший портрет пензля Леонардо да Вінчі “Джоконда” оберігається, як, мабуть, жоден інший мистецький твір у світі. І все ж якомусь відвідувачеві вдалося пошкодити його ударом каменя. У тому ж Луврі, де зберігається…

Міріам найняла покоївку, коли він був у плаванні. З попередньою, яка протрималась у них кілька років, мовчкуватою, кістлявою мегерою, давно вже треба було розрахуватись. Утримувало те, що мегера добре робила свою справу. Міріам мирилася з нею, а Ентоні особливості її характеру не цікавили, бо він бував…

— Тоді я розкажу вам усе докладно. Спершу трапилася ота притичина з бідолашним Чадуником, мадам це дуже вразило. Тільки-но почула песикове скавучання, схопилася за голову й почала репетувати, ніби хтось отруїв собаку навмисне, аби вдертися до нашого помешкання. Я почала втішати мадам, дала їй понюхати…