Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Возлюби болезнь свою
7.71
рейтинг книги
Особую благодарность я хочу выразить моей жене Людмиле. За ее любовь и смирение. За помощь в написании книги. За ее уникальные способности распознавать скрытые, подсознательные причины болезней. Хочу выразить также признательность Анатолию Олейникову и Антону Шинкаренко, Юрию Лаптеву и Олегу Иванову…
Принадлежать им
5.00
рейтинг книги
— Он… — говорит Жнец, — у него мало способов для снятия стресса. И женщины — один из немногих. — Можно вопрос? — я подаю голос неожиданно даже для самой себя. И со стороны опять наблюдаю за картинкой. Шикарная обстановка элитного пентхауса, панорамные окна, вид на город с высоты птичьего полета.…
Твое величество. Истинный облик
5.00
рейтинг книги
Вот приходит заказчик. Он проект заказал, пошел с ним, тендер выиграл, приходит – и начинааааается! Хочется же как? Чтобы и денежку выкроить, и домик построить, и еще денежку выкроить… и пошло! Тут хвост урежем, там пришьем, здесь еще закрутим… Ругаются все. Ругаются проектировщики, которым даром…
Жизнь, которой не было
5.00
рейтинг книги
—О, Первый, ты как раз кстати! Раздам на четверых, – слегка хихикнув, начала тасовать карты вторая. Через пару десятков минут, когда человек с номером один выложил на стол каре, а номер пять, имея две пары, уже почти сломал свой же стул от негодования, в комнату зашли сразу двое. —Опа, Шестой, Четвертый!…
Хозяин Теней
5.00
рейтинг книги
— Он подходит? — одна из безликих фигур подплыла ко мне вплотную и склонила голову на бок. — Подходит, лучше варианта мы все равно не найдем, — другая фигура, чуть покрупнее, тихо ответила первой. — Мы не можем больше ждать, брат, пройдет еще несколько десятилетий в мире смертных, и все, считай, мы…
Афганский рубеж 3
6.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Рубеж
Вертолёт резко задрал нос. Перед глазами только голубое небо, а тело вжало в кресло. — Ох, ох! — заволновался Кеша. — Смотри на приборы! — 180… 160… 150, — отсчитывал скорость Иннокентий. Больше гасить нельзя, иначе не получится выполнить поворот и спикировать точно перед нашими бойцами. Ручку…
Газлайтер. Том 17
5.00
рейтинг книги
Слушаю и охреневаю. Что она там вообще делала?! Попытка побега? Серьёзно? Да и каков же способ: засесть в ящике с Адскими ежиками! Тут мелькает мысль, что она, может, не только садистка, но и изрядная извращенка. Но времени на разборки нет — ситуация требует действий. — Понял. Скоро будем. Собираем…
Ученик. Книга третья
7.64
рейтинг книги
Серия:
#3 Ученик
В зале, в котором вчера была попойка, стояла суета, служанки носились, накрывая на стол, собрались десятники, остальные воины умчались на стену, мало ли чего. Вдруг этот граф захочет сразу атаковать. Мне интересно даже, откуда у этого аристократа столько солдат, ведь армия понесла огромные потери, или…
Пушкарь. Пенталогия
8.11
рейтинг книги
– Выручи, Юра, давай съездим, тут недалеко, я на машине тебя быстро туда и обратно, а хочешь, там отдохнешь, свеженьких огурчиков поешь. Планов у меня не было, я почесал затылок, стал собирать медикаменты и инструменты в сумку, заодно бросил туда спортивный костюм. «Копейка» Петровича стояла у подъезда…
Двойник короля 19
5.00
рейтинг книги
Фигура начала расти. Кости хрустели, мышцы растягивались с влажным звуком. Пять метров, шесть, десять, тридцать… Теперь мужик-олень выглядел ещё более огромным. Хомяк тут же заткнулся и спрятался у себя в норке. Слабак! Конечно, болтать не мешки ворочать. А в присутствии настоящей силы все его амбиции…
Туарег. Золотое проклятие
5.00
рейтинг книги
Спустя годы все, что у него останется от матери- этот самый браслет… Спустя годы он выучит тифинаг и сможет прочитать то, что было на нем написано… Самое простое признание в любви, которое только может существовать в этом мире… Самое красивое признание в любви, которое только может существовать в этом…
Деревенщина в Пекине 2
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Пекин
Дураком или дилетантом, также восторженным энтузиастом тоже не выглядит — последние от реальности часто оторваны, в отличие от него. — Мне нужна ваша оценка, — его взгляд становится острее. — Субъективное, за ангажированное мнение конкретной персоны. Пожалуй, нужна — не совсем верное слово, — спохватывается…
Наследие Маозари 9
6.25
рейтинг книги
Когда я уже подошёл к двери, до меня вдруг донёсся знакомый старческий голос: — О, молодой человек, это же ты?! — Повернув голову, я с удивлением уставился на того старика, Бона Пирса, декана факультета магии воды. Он стоял с бокалом в руках, облокотившись на барную стойку, и, по всей видимости,…
Последний Паладин. Том 13
5.00
рейтинг книги
Сложный рецепт тонизирующего элексира, который подавали в одной из уличных лавок, но и без него сна у меня не было ни в одном глазу. И это не потому, что Форт-Каплан все еще громко гудел поглощенный празднованием. И не потому, что коммуникатор не прекращая вибрировал входящими звонками и сообщениями.…