Іздрик Юрій Романович список книг

ЖАНРЫ

Поделиться с друзьями:

Іздрик Юрій Романович

Рейтинг
6.33
Пол
мужской
Дата рождения
16 серпня 1962
Іздрик Юрій Романович
6.33 + -

рейтинг автора

Биография

Юрій Романович Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і «АМ тм » (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), «Underwor(l)d» (2011), «Іздрик. Ю» (2013), «Після прози» (2013), «AB OUT» (2014), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців станіславського феномену.

 Юрко Іздрик народився в м. Калуш на Івано-Франківщині. Літератор зростав в інтелігентній родині, де шанували мистецтво та літературу. В школі вчився на відмінно, любив математику, грав у шкільному ансамблі. Тоді ж почав цікавитися літературою: читав В.Нестайка, С.Руданського, О.Купріна, Велику радянську енциклопедію. У 14 років написав перші вірші, щоправда російською мовою. Особливу роль у літературній творчості митця відіграв чотиритомник Хемінгуея, котрий став «першим підручником справжньої української літературної мови» і дав зрозуміти, «що всі речі, всі емоції, всі переживання, все взагалі можна передати своєю рідною мовою». Ю.Іздрик також закінчив музичну школу по класу віолончелі та фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні. По закінченні школи вступив на навчання у Львівський політехнічний інститут на механіко-технологічний факультет. У студентські роки вивчав історію мистецтва, відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, грав у рок-гурті, брав участь у постановках самодіяльного студентського театру.
 Закінчивши університет у 1984 р., Юрко Іздрик почав працювати інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986), згодом — у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
 Наприкінці 80-их років письменник активно включився у мистецьке життя: брав участь у численних офіційних та неофіційних мистецьких акціях, виставках, співпрацював з обласною комсомольською газетою. У 1989 р. розпочалася історія легендарного журналу — «Четвер». Перші два номери були самвидавними. У 1990 р. на одному з мистецьких заходів (під час підготовки бієнале «Імпреза», що відбулося в Івано-Франківську) Іздрик познайомився з Юрієм Андруховичем, що стало визначальним у житті автора. Юрко запропонував Андруховичу разом випускати «Четвер», на що той одразу ж погодився. Кілька років митці працювали над журналом разом. Дружні стосунки Ю.Андрухович та Ю.Іздрик підтримують до сьогодні.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
 Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990–1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером).
 У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na 'swiecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
 У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»), фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
 Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
 У 2000 р. світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
 Тривале метання поміж музикою, візуальним мистецтвом і літературою на сьогоднішній день вирішується на користь першого, хоча Ю.Іздрик продовжує писати вірші та працює над виданням вуличного журналу «Просто неба». Вже другий рік поспіль Ю.Іздрик займається спільним музичним проектом з поетом та музикантом Григорієм Семенчуком «DrumТИатр».
 
Письменник добре знаний як і представник «станіславського феномену» — своєрідного мистецького угрупування літераторів Івано-Франківської обл., — творці якого найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості. За нетривіальним визначенням самого Іздрика, для «франківського феномена» притаманне прагнення ввібрати в себе всю культуру останніх ста років, двері до якої, ще недавно зачинені (хоч і не щільно), раптом широко відчинилися.
 З'явившись на літературній сцені, роман «Воццек» справив фурор — викликав захоплення читачів та схвальну критику літераторів. Читачі настільки захопились «книгою про сни у снах» (В.Габор), що перший тираж книги, виданий в Івано-Франківську, був розпроданий за тиждень. У червні 2013 по дорозі до Львова на концерт-презентацію книги Іздрик потрапив в аварію. Переживши неабиякий стрес, Юрко зміг потрапити на презентацію й видав зі сцени такий шквал емоцій, що, якби не рана на голові поета, ніхто б і не подумав, що цього ж дня він побував у епіцентрі серйозної аварії.

Книги автора:

Без серии

[6.7 рейтинг книги]
[7.0 рейтинг книги]
[5.4 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[4.0 рейтинг книги]
[4.2 рейтинг книги]
[5.5 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Идеальный мир для Лекаря
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Лекарь
Результатом моей работы стало то, что я наконец-то смог пошевелить пальцами правой руки. На левую руку надежды еще не было, она обмотана грязными тряпками, и на ней целых два перелома. С моими крохами энергии я ее так быстро не вылечу. Такой прогресс меня порадовал, это значит, что мои силы и знания…
Император Пограничья 1
5.00
рейтинг книги
Возрастом все они годились либо в пажи, либо в оруженосцы. Безбородые юноши, что вряд ли хоть раз брали в руки оружие. И всё же их, как и меня, приговорили к казни. Последнее, что я помнил — это поединок. Жестокий, кровавый, решающий. Разум отказывался верить в реальность происходящего, а голова шла…
Тринадцатый XIII
5.00
рейтинг книги
Нужно удостовериться, что Диана сможет наступать на травмированную ногу. Она кивнула, и я помог девушке подняться. — Совсем не болит, смогу идти нормально, — ответила она. Я подошёл к краю купола. Индейцы появились совсем недавно, и сейчас в лесу их было около сотни. А судя по моим наблюдением,…
Последний Паладин. Том 5
5.00
рейтинг книги
— Нет… — сквозь зубы ответил Горемыка, — но и категория у Маркуса восьмая! Он получил лицензию меньше месяца назад! — Устаревшая информация, товарищ майор, — хмыкнул старший лейтенант, — Актуальная категория Стража Маркуса Темного — седьмая. И срок давности получения лицензии в этом случае не имеет…
Инженер Петра Великого 3
5.00
рейтинг книги
Эти мои «орлы» глядят на меня с недоумением. Писари-то, понятно, привыкли бумаги марать да циркуляры строчить, а тут им — «технология», «стандарт»… Офицеры вроде смекают, о чем толкую, да и для них все это в диковинку. Бюрократия, она и в Африке бюрократия. Поскрипели, конечно, но указ государев — не…
Леди Малиновой пустоши
6.20
рейтинг книги
Только одно беспокоило меня — у нас не было детей. Вначале это даже было хорошо, надо было встать на ноги, добиться финансовой стабильности, а сейчас это уже тревожило. Мы прошли различные обследования в российских клиниках, врачи разводили руками — патологии не выявлено! И только один врач посоветовал…
Контртеррор
5.00
рейтинг книги
Серия:
#6 Ермак
По указанию государя был телохранителем у Николая, когда отец направил его наместником на Дальний Восток. Ещё два раза предотвратил покушения на цесаревича. Потом гонял хунхузов на границе с Китаем, затем академия Генерального штаба, участие в походе в Китай, где отметился при штурме фортов Таку и арсенала…
Наследие Маозари 7
5.00
рейтинг книги
— Вот жешь дрянь аристократическая! — выругался тощий. — А ты куда смотришь?! Почему не стрелял?! — вызверился он на тучного. — Да она даже не мелькала в окне! — возмущённо ответил полный мужчина, целясь из ружья в то окно, из которого вылетел шар заклинания. — Всё!.. Закончили!.. Хватит и этого…
Три с половиной оборота
5.00
рейтинг книги
Несмотря на то что ее роман с Владаном был давно в прошлом, Маринка по-прежнему испытывала к нему теплые чувства, оттого постоянно давала мне советы на правах старшей подруги. Иногда дельные, но по большей части не очень. Вот и последним ее наставлениям я не вняла, оттого вместо загара рисковала вернуться…
#Бояръ-Аниме. Газлайтер. Том 13
5.00
рейтинг книги
— Даня, никто из девочек не ранен, — подбежав ко мне, докладывает Камила. Она взволнованно оглядывается на наших тавров, которые довольно хохочут, потрясая окровавленными клинками. — Разреши осмотреть дружину и гвардию. — Разрешаю, — сам я быстро сканирую брюнетку «Оком кровника». Цела, ранений нет.…
Мастер 4
5.00
рейтинг книги
Серия:
#4 Мастер
— Все верно, я капитан гвардии Рода Ан Гоотвальдов из Дома Леса. И да, вы верно заметили, что караван сопровождают не простые охранники, это гвардейцы Рода. — заговорил в ответ капитан. — Но так уж получилось, что я был один из первых, с кем познакомился Алекс на пути в империю. А мой ученик и подопечный…
Кодекс Крови. Книга ХVI
5.00
рейтинг книги
А прямо на её глазах эмпатка не просто теснила основательно потрёпанного Шакала, она его эмоционально уничтожала. Сила её ненависти больше не расплёскивалась бесконтрольно волнами, она била целенаправленным тараном, выбивая дух из Анубиса. — Ты… я помню тебя… я вас всех помню… всех, кто пытал меня,…
Кукловод
5.00
рейтинг книги
Раздувая ноздри, Виктория всё же выдавливает: — Я узнала, что ты приехал, и сразу поняла, что ты собираешься сделать! — Я похож на идиота? — сведя брови, интересуюсь я. — Приехать в дом враждебного рода и отравить главу прямо в его постели, когда вокруг столько солдат? Но ладно, допустим. При чём…
Постоянство хищника
5.00
рейтинг книги
В тусклом автобусном салоне засветилась ее улыбка. Попутчица подняла черные глаза. Кажется, удивилась: чему тут радоваться в этой унылой обстановке? Отлепившись от экрана, взгляд ее погас, будто единственным источником жизни был виртуальный мир, ее профиль в «Инстаграме» [2] , ее твиты. Клер взглянула…